Писанкова феєрія міста Лева

На площі Музейній уже вкотре львів’яни мають за щастя насолоджуватися писанковим дивом. Сьогоріч це вже восьмий «Фестиваль Писанок».

Біля Домініканського собору у переддень Великодня людно, тут атмосфера духовного насичення – над головами сонце, у серцях Дух Божий, і ти посеред них – сакрально-ментальних символів твого народу.

Сонце, яке напуває вулиці, голови спраглих людей, втомлених зимою, що загубилася між чужими місяцями, яке спускає з космічного простору пасма золотих волокон.

А хіба писанки – се не сонце, що впало на землю, і спинилося поміж людей, аби стати ближче? Щось магічно-одухотворене, з первозданною силою напуває світ, затоплений предметністю, тлінню і порохом.

Щось, що розміром з долоньку вміщає тисячі років, досвід цивілізацій і досконалість природи.

Щось, що зводить космос в опуклість, а небо обвінчує з землею.

Маленьке яєчко, у якому думка, слово і пісня, у якому код, шифр і голограма, які зчитує лише народ-носій. Послання, гомін з далекого минулого, з позасвіття від предків і спадок, родинні дари для прийдешіх нащадків.

У ньому ми, а в нас їх генетика, лінії і ромби, квадрати і багатогранники, вирізьблені у нашій свідомості.

Наше язичництво і наше християнство – писанка – символ Сонця, символ Ра, символ Дажбожий, світотворчий початок, яйце птаха – провісника чуда, початку і кінця.

 

Автор світлин – Соломія Біла

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *