Забужко: кого вважаємо елітою

17 квітня видавництво “Комора” запросило на розмову Оксану Забужко, Ірину Щукіну та Олену Гусейнову. Тема бесіди – “Чому не цінуємо своїх еліт?”

Письменниця, філософеса і публічна інтелектуалка Оксана Забужко вкотре згадала Шевельова, Лесю Українку і роз’яснила чітко і влучно, що таке еліта і хто така еліта.

 

Вандалізм: Леся Українка добре знає, що це таке…

Ще у 2013 році інтеліґентна частина люду спостерігала за руйнуванням пам’ятника Шевельову у Харкові. Неадекватні особи “озброєні” сокирою і цвяходером спробували зняти пам’ятний знак. За першим разом не вдалося. Шевельов не здавався. Чого б то він мав покидати свою рідну землю. За життя скитався за океаном, то хоч тепер інакше. Але ж ні: за другою спробою невідомі розбили кам’яну дошку ударами сокири, уламки викинули у смітник. Ось так, панове, еліта розбивається на уламки каміння. І це зовсім не метафора.

А цьогоріч Лесю Українку плюндрували двічі. У день її народин на Байковому кладовищі письменники виявили, що бронзових гірлянд немає.

Та через пару тижнів з’ясувалося, що гірлянд не досить – вкрали саму Лесю.

Очевидно, кожний притомний українець опісля такого цинізму поставить кілька знаків запитань. Але відповісти на них зась.

Image may contain: 2 people, people sitting and indoor

Тому єдина Оксана Забужко спробувала відсунути темну завісу у контексті розмови про еліту. Чому не цінуємо? Кого вважаємо елітою? Чи доречно вживати це слово?

І Орвеллу таке й не снилося…

Навпроти Київпроєкту, де відбулася зустріч, колишня Колегія Галагана, гніздо вишколу майже всіх київських громадівців. Трохи далі, ближче до Майдану, сумнозвісний “сором’язливо закритий” Будинок профспілок. Чи пам’ятає хтось, що там колись було Київське дворянське зібрання? А між іншим, найкращий акустичний київський зал, де давав свої перші концерти Лисенко, де культурну першість перебирали Пчілка і Старицький, де збиралося літературне товариство, компанія Косачів. Там Леся виголошувала всі свої реферати.

“Це дуже маркантна адреса”, – наголошує пані Забужко. Та в 70-х ця “маркантна” локація знищена совітами з метою будівництва Будинку профспілок.

Чи пам’ятає цю історію хтось? Бо ж це також про еліту.

Щось збудувати на місці історії й пам’яти, а потім сорок років не згадувати. І що вийде з того?

Чи ставив хтось коли-небудь питання, а що було на місці Будинку профспілок?

“Ні! Навіть у пабліках на кшталт “Інтірєсний Кієв” або “Кієв, который ми потєряли” і щось там іще, – ніколи, ні разу і ніде не виникає питання, а що тут стояло.” (пані Забужко)

 

Image may contain: 1 person, child

“Ми живемо в культурі інституціоналізованого вандалізму, – роз’яснила пані Оксана. – Якщо за сорок років ні разу не визріло питання про попередника того сумнозвісного будинку, то чому взимку, в ніч віхоли (час, коли вкрали погруддя Лесі з фасаду її музею-авт.) ніхто не міг “прихопити” будівельний кран? То ж вам не стільчика підставити і гілочку відламати.”

Все це схоже на свідоме затирання пам’яти. Операція з викрадення Лесі дуже подібна до операції змінити будівлю.

“І Орвеллу таке й не снилося, бо герой Орвелла вірив у людську пам’ять.”

 

Еліту залишимо сільському господарству

Слово еліта, за словами Оксани Стефанівни, контраверсійне. Людей призвичаєно до того, що слово “еліта” стосується нашого політичного клясу. Якщо накласти мораторій на це слово, то як же говоритимемо про політиків, – журяться деякі стурбовані підпанки.

Image may contain: 1 person, closeup

“Та це лише мововжиток, слово, яке затрамбувалося у свідомості. І це теж вандалізм у стосунку до слів”, – запевняє пані Оксана.

 

Та й справді, бо кого зараз із політичного бомонду назвеш елітою? Можна кулуарне життя маркувати? Тут елітарне й егалітерне як два нерозлийводи, різниці годі шукати! Можна потвердити хіба узурпацію сього слова нашим політикумом.

 

Пані Забужко рекомендує взагалі відкинути се слово і залишити його сільському господарству на здоров’я. У тваринництві хай лишається: елітні породи великої рогатої худоби, елітні породи зерна.

 

 

 

Якщо ж не відкидати се слово, то еліта, за словами Забужко, се постаті нашої історії, люди, які “планували на скалю, на дальню мету”.

12 з журфіксу створили, задали тон, а тепер співають стадіони, а тепер співає 40-мільйонний люд. Ось це і є рафінована чистокровна еліта. Еліта це козацьке ставлення до грошей. Коли можна правим рукавом відмахнути, продати маєток і купити театр. Це стиль еліти високого штибу.

 

 

Шляхетство зобов’язує, чорт забирай!

Оксана Стефанівна, торкаючись сучасности, згадала про відповідальність тих, які вже й не згадають що се таке. Відповідальність сильних, владних світу сього. Відповідальність за тих, хто немає твоєї освіти, твоїх грошей, твого привілею при народженні.

Image may contain: 1 person, child and indoor

“Має бути усвідомлення, що твоє привілейоване становище, чорт забирай, тебе зобов’язує. Що ти краще стоїш, ніж 99,9 % жителів планети Земля. Тебе це зобов’язує. Шляхетство зобов’язує! Що й говорить Командор у “Камінному господарі” донні Анні, з якої вийшла б хороша політикеса. Яка хоче усе й одразу. Всі мужчини біля її ніг. Усі там внизу, а вона на горі в білому. Ілюстрація передвиборчої кампанії 2010 року: “Я і моя мрія.””

 

 

 

 

 

 

Світлини взято з сайту видавництва “Комора”. Автор світлин  Nata Koval
Сумлінна записувачка промов Забужко – Андріана Біла

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *